Почему вообще автору статьи, который живет в Украине писать про «них», спросите вы и будете отчасти правы, но думаю лишь отчасти и на это есть несколько причин. Поскольку автор украинец, живет в Украине, то и обсуждать эту тему будет с позиции, как ему кажется, проукраинской (во всяком случае так ему кажется). Хотя, слыша и видя реакцию многих ярых патриотов, автор может и ошибаться, по этому не просит считать его мнение, как мнение многих. Обратите внимание, что статья на русском. Это Украина — мы свободны разговаривать, писать и думать любыми языками.

И так, на 31 января анонсирована всероссийская акция в поддержку заключенного Алексея Навального (уже 2-я), которого пытались отравить новичком, но который выжил, которого обьявили в розыск и пообещали арестовать, но который не зассал и прилетел назад в РФ, которого арестовали как и обещали, но который не растерялся и призвал всех выходить на улицы, который на своем канале опубликовал феерический фильм Дворец Путина о царских покоях царя рассейского и как бы ему не хотелось называться «всея Руси», но обычного ху*ла, опущенного рассейского царька изгнанного из большинство серьезных мировых тусовок вроде G7, бывшего закомплексованного недоКГБшника, которому уже светит большая и волосатая ж*па в виде Гаагского трибунала + кровавый снос режима со всеми сопутствующими традициями жестокого народа русского и у которого есть все шансы войти в историю не как собиратель земель русских, а как больной придурок с синдромом императора, разваливший свою страну и НАКОНЕЦ то вогнавший последний гвоздь в гроб испускающего дух совка.

Первая протестная акция уже проходила 23 января и ИМХО имела разведывательный характер с обеих противоборствующих сторон: и со стороны властей, и со стороны протестующих. К моему изумительному удивлению собралась большая масса народу и было более менее весело, ну по крайней мере не так уныло как у белорусских протестантов. Это относительно конечно, но как для 1 первого раза, без четко определенных целей — получилось не плохо, я ожидал даже худшего. Если будут продолжать в том же духе и с нарастающей силой — сюжет кина обещает быть увлекательным.

Собрались люди по разным причинам: у кого монетки заканчиваются, для кого царь ряженным оказался, кому то хоромы царские с ёршиком золотым не понравились, кто то будущего в этой стране не видит, кто справедливости ищет, кто за власть борется, кто то из искренних побужденный заключенного вытаскивать вышел. Предлог для всех один — надо поддержать Навального, его судят и обещают закрыть. Причина для закрытия простая как двери — не являлся в уголовно-исполнительную инспекцию согласно условиям приговора полученного раннее. То что его в это время за бугром доставали из того света от ФСБшного новичка на гульфику трусов, за уважительную причину не посчитали.

Прилет на родину тоже ярким был — к аэропорту согнали автозаки, омон, шуму наделали, приняли какое то количество встречающих, самолет покрутился в небе и наконец то еле определившись в каком же аэропорту его посадят, Навальный был принят и арестован неважно кем. Дальше суд — эталон русского правосудия, прямо в полиции. Побеседовали и закрыли — быстро и без суеты, ведь никто и не знал когда и где, все за пару минут уже в новостях почитали. Короткий видосик и призыв народа выходить на улицу. Дело сделано, почти. Для уверенности и мотивации на ютуб канале появляется фильм Дворец Путина, где красиво с картинками проводится экскурсия по хоромах царских от которых у холопов могут мурашки по коже пробежаться, ведь у великорусского народа во многих удобства то на улице находятся, им не ведомо что такое ёршики для унитаза стоимостью по 700 евро. В иных, глядишь, сталактиты из говна в подъездах имеются — не массовое конечно явление, но уровень жизни высоким не назовешь (ну кроме 2-х столиц разве), да и не царских это рук дело — порядок внутри страны наводить по меркам великорассейским. На первом плане — дело великой крови и пота вершить нужно, холопы подождут, да и не мало их, всем не поможешь… Толи дело порядки в соседних странах наводить да территории новые захватывать — это да, царских дела то поди. А жертвы? Чужих не жалко, своих — ну бабы русские здоровье, новый приплод нарожают — на поголовье военного скота хватит, который в чужие земли на убой пошлют да без почестей в землю как собак зарывать будут.

Вот и прикинули люди смертные о том за что их царь их же имеет и не по нраву им роль отведенная в энтой летописи пришлась да повыходили они на протесты так сказать народовластие вершить. 23 января двор царский с опричниками своими не ожидали такой дискотеки. И не готовыми не назовешь вроде бы, но чувствуется во всем что упыри позиции сдают, а инициативу навалисты и люд простой на себя перебирают. «Долой царя!» — Кричат. А власть? А что власть, а власть просто реагировать пытается, машут палками, пожилых женщин ногами пи*дят, случайных прохожих в автозаки пакуют, любовь царя так сказать через посредников холопам проявляют. Дела уголовные заводят, но все бестолку как то, все из под контроля потихоньку выходит. И вот еще с этим не разобрались, а уже на 31 января навалисты об новых гуляниях массовых по всей стране объявили и не спрашивает разрешения никто ни у кого, уже просто перед фактом свиту царскую ставят, так глядишь и до полного бунта дойти может… А там не далеко и к логичному финалу кровавого диктатора, как говорили на Диком Западе: «Вешать нужно только отъявленных негодяев, но отъявленных — нужно только вешать!» (Вторая часть произносится с особой садистской улыбкой и чувством удовольствия на лице 🤓).

Так Украина то при чем кто то спросит? Украина не причем, но для украинцев толк с этого есть. Этот парень со своими сторонниками занимается сейчас тем, что методично мочит царский режим мелкого, но говнистого недоКГБста . И получается у него отлично, по крайней мере на данный момент. У нас ведь война идет, с ними если кто подзабыл от энтом… Чем больше они у себя будут заняты своими внутренними проблемами, тем меньше проблем у нас будет с ними, тем меньше людей у нас наших погибнет и тем сильнее мы будем. Все просто 🙂.

А шире если посмотреть? Все устали от этой войны. Они выдохлись и ничего с этим сделать не могут. Санкции душат, это уже все ощущают, по улицам видно. Те кто «возвращался в родную гавань» очки розовые снимают потихоньку, им на билбордах писали, что фашизм не продет, они и поверили — ошиблись, сильно ошиблись! Фашизм прошел, не прошла вода… Ждут дождя, «сверху» сказали надо ждать, вот они и ждут, проблемы ихние решать там никто не собирается, тем более не до них уж сейчас. Скоро все больше и больше людей начнут осознавать в какую огромную и волосатую ж*пу они попали. Те кто еще борются за «свободу и независимость молодых республик» так называемых уже вовсе очки розовые поснимали, оказалось что они даже Рассеюшке нах** не нужны и не будут, а сами по себе — света в конце тоннеля не видно, как они говорят: «Ну как раньше, то уже не будет, но надеемся на лучшее». А лучшего в запоребриковом царстве-государстве то нету, уж тем более в его аппендицитов. Все почувствовали себя инструментами в чужой игре. Даже военные видят как их хоронят и как на родине после плена встречают — никак… Никто они, родина их забыла… Они героями быть хотели, а оказалось, что их просто не было…

Их пропаганда орала об искуственном образовании нашей страны, но взгляните на саму Рассею. Это же разные народы объединенные силой в одно название. А что за этим названием есть? Русские, татары, башкиры, чуваши, чеченцы, мордвины, якуты, буряты, ингуши, что их объединяет? Может быть они объединенные одной религией? Нет. Может общая национальная идея? Такой вообще не существует. Может быть отдельная неделимая территория и удобство проживания? Нет, в некоторые части вообще без корабля или самолета не доберешься. Ну хоть экономическая выгода совместного сосуществования? Нет такой, все терпят. Россия — это и есть искусственно созданное и вымышленное в голове мелкого царька государство, силой собранные разные народы в одну империю, которая уже на закате. Еще ее можно назвать пережитком прошлого и последним форпостом не показавшего жизнеспособности испускающего последний дух Совка. Ее распад неизбежен, а в последнее время, она просто бежит навстречу этим событиям!

Недовольство растет, терпение не резиновое, хотя его много, любят они этот мазохизм. Выхода из этой задней части тела с сегодняшним ихним режимом приемлемого для жизни людей нету. Выход единственный — нужно переместиться к нам — в 21 век, но для этого с 18-м веком покончить нужно, перестать нападать, грабить, убивать и пробовать жить по человечески, поубирать где насрали, отдать то, что тебе не принадлежит, просить прощения, замириваться и мириться.

А люди выведенные на улицу навалистами — наши союзники (хоть и временные) и Навальный наш союзник тоже, по крайней мере пока что. Может он империалист, может он бутерброд отдавать не хочет — это не важно сейчас, он двигает кино к подходящему сценарию, а мы пока что запасаемся попкорном, лайкаем видосики и смотрим — это лучше чем оборонятся 🙂.

Какая мораль? Формулировать ее рано, ведь история то не закончена еще, она только пишется сейчас. Кроме того возле обезьяны ядерный чемоданчик находится, об энтом факторе тоже помнить нужно, и по нашей родной земли сапоги да гусеницы оккупанта топчутся. Хочется конечно ускорить процесс, но зачем торопить события? Ведь и время то на стороне нашей сейчас… Санкции давят, вода высыхает, недовольство растет. Выдержка — единственный способ выжить в мире идиотов, все движется в правильном направлении, терпение.

Восторжествует ли историческая справедливость? Нет. Автор не верит в ее существование, но обидчики будут наказаны, не сомневайтесь. И будет символично, если распад огромной и бесполезной немытой Рассеюшки начнётся именно с возврата Крыма в материнский дом — в Украину. Как символ и напоминание каждому: «Не кусай, если не уверен, что пережуёшь!»

П.С. автор просит прощения если этой статьей он без злого умысла кого то обидел излишне милосердным тоном и неуместной толерантной позицией без сопровождения матерными словами — все ж мы люди как говорится, не хотел травмировать чью то детскую психику.

П.П.С. Если статью читают здравомыслящие люди по ту сторону границы — ребята, автор верит, что вы есть и вас много, вы знаете что нужно делать! Остановите это и может быть когда-нибудь мы вас простим…

Если ты согласен(-сна) с мыслями в этой статьи — обязательно поделись ею! Возможно это изменит мысли кого-нибудь другого…

Люблю тебя 🙂

Виталий Ситник.

Може я щось не розумію? То поправте мене. 1-й «клоунтин», який єдиний, що міг боротись з вірусом був не потрібний, бо віруса ще не було, не було цепочки передачі по всій державі, яку він міг би розірвати. Два ефекта від нього — привита байдужість до масок і всього, що пов`язано з карантином та економіка поставлена на коліна і підприємці на межу виживання.

2-й «їб..нтин вихідного дня» для боротьби вірусом мав ефект десь як самий м`ягенький листочок в лісі під час проносу. Зате з добиттям економіки і підриємців, справився добре. Підриємці вже ледве не взяли ВРУ штурмом.

3-й (який ще тільки вводять) — просто мистецтво, такого й вигадати годі. Ми відсвядкуємо Новий рік, свята, відвідаємо корпоративи, з`їздимо на вихідні хто куди схоче і на чому схоче, ніяких обмежень, відтягнемось одним словом за весь зіпсований 2020. А потім, 8-го числа в нас буде локдаун для того, щоб розірвати цепочку передачі, просто геніально, Ватсон! При чому транспорт (в т.чис. міський, міжміський, міжобласний, метро), той в якому відбувається найбільше випадків передачі і це підтверджує МОЗ буде працювати, повністю, БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ.

Не бачу ніякої боротьби з розповсюдженням вірусу, бачу геноцид пенсіонерів (нема пенсіонерів — не треба виплачувати пенсії) і людей зі слабким імунітетом, бачу вбивство і методичне добивання економіки, бачу знищення невеликих підприємців, бачу спробу зруйнувати нашу державу (сплановану чи випадкову).

Замість взяття відповідальності на себе банальне переведення стрілок на бізнес. Маски одягати — то не ми заставляємо, то в магазинах заставляють, а ми їх по штрафуємо якщо що — і копійка в бюджет і крайні не ми. Пенсіонери мруть, хто винен? Звичайно підприємці, це ж вони проти карантинів протестували, ми тут при чому… Та от протестували вони не проти адекватних карантинів, а проти клоунтинів з їб..нтинами, які з вірусом не боряться, а їх добивають…

І контрольний постріл в голову здоровому глузду — пост в офіційній групі МОЗ з пропозицією відкласти всі справи і ПРЯМО ЗАРАЗ, в день коли зафіксовано новий рекорд смертності від covid в Україні, УВАГА: зателефонувати своєму знайомому і домовитися про зустріч! Це просто сюр…

П.С. кілька тижнів тому я думав, що Україна може не витримати ще однієї революції, а зараз бачу, що ми можем не витримати їх «керування». Хотілося б їх по розганяти, хотілося б по-скоріше…

Люблю тебе 🙂

Віталій Ситник.

Що ж, вірус прийшов в Україну, зустріли ми його як годиться — з хлібом, сіллю, циганськими піснями і навіть музикою! Якщо ти читав мою попередню статтю, то більш-менш готовий до нього. Я думав він спершу вдарить по людям, особливо літнім, але небезпека як завжди прийшла з іншого боку — удар завдано по економіці моєї країни, по дрібному і середньому бізнесу, по правам і свободам громадян і звичайних людей. Страх, паніка, карантин, не виходити, не гуляти, не дихати — десь так звучать новини з зонбоящика. Я чекав цього, але не очікував, що це буде відбуватися ще до того як ми заразимося, я очікував небезпеку від вірусу, від паніки через його стрімке поширення і неможливість наших лікарень справлятися з напливом хворих, але не очікував ТАКОЇ небезпеки від дій наших «вождів» — від Кабінету Міністрів України.

Не знаю що це — злочинна халатність чи спланована акція по знищенню нас і нашої країни, але мені стає по справжньому страшно. Якщо вірити опитуванням з «офіційних джерел» — більшість зараз ставляться позитивно до заходів так званого карантину, ну і я напевно був би в їх числі, якби все відбувалося або розумно, або в правовому полі України, ну або хоча б з не великими порушеннями закону і більш-менш зрозумілою логікою. Я дотримуюся «правил карантину», в відео на своєму каналі я закликаю людей до виконання карантинних обмежень, але я не можу мовчати, коли бачу безграмотні, тупі, бездарні дії нашого уряду, президента, органів влади та охорони правопорядку, які ведуть до вбивства економіки моєї країни з одного боку і до поширення того ж вірусу, з яким вони борються — з іншого.

---

Оскільки мої висловлювання можуть потягнути на невеликий термін, давайте відразу приступимо до юридичної сторони питання. Наш кабмін видав 2 дивні постанови: 1) Постанова Кабінету Міністрів України No211 від 11.03.2020 року “Про запобігання поширенню на території України гострореспіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”. 2) Постанова КМУ No255 від 02.04.2020 року “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів Украıн̈ и від 11 березня 2020 р. No 211”.

Цими двома бумагами об громадян України і звичайних людей влада витерла ноги і ми це проковтнули. По крайній мірі на даний момент…

Закон України «Про захист населення від інфекціиних хвороб” (ст.29) надає Кабміну повноваження встановлювати карантин, в ньому ж вказано, що карантин — це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо
небезпечних інфекційних хвороб. Тобто, карантин може бути введений лише по відношенню до особливо небезпечних інфекціиних хвороб. В цьому ж законі визначено, що особливо небезпечні інфекційні хвороби — це інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров’я у значноı̈ кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення. Гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, не є особливо небезпечною інфекційною хворобою, оскільки (відповідно до офіційної статистики МОЗ Украıн̈ и та Всесвітньоı̈ організаціı̈ охорони здоров’я) коронавірус:

• не є чумою, холерою чи жовтою гарячкою тощо;
• характеризується, як правило, легкими розладами здоров’я у значноı̈ (більше 90%) кількості хворих, які навіть за відсутності будь-якого лікування самостійно зникають (відбувається одужання) протягом 10-14 днів;
• характеризується низьким рівнем смертності.

Отже відповідно до цього закону до гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненоı̈ коронавірусом SARS-CoV-2, не може бути застосовано карантин, оскільки це суперечить самому закону.

Головний закон в Україні, який має найвищу юридичну силу — Конституція України (ст. 64) гарантує що права і свободи людей і громадян не можуть бути обмежені, ні в яких випадках крім 2-х чітко визначених випадків, закріплених в цієї ж Костітуціі: 1 надзвичайний стан, 2 військовий стан. Крапка. Ні які випадки крім цих двох не дають нікому в нашій країні повноважень обмежувати наші права і свободи. Так звана «надзвичайна ситуація», яку ми маємо в даний момент не дає нікому таких повноважень. Надзвичайний стан може вводитися тільки президентом України і затверджуватися Верховною Радою України. Крапка. Ні як по іншому.

Це означає, що з юридичної сторони так званий «карантин» не законний і починаючи з 6 квітня порушено як мінімум наступні наші права і свободи:

• право на свободу пересування (ст. 33 Конституції України);
• право на свободу мирних зібрань (ст. 39 Конституції України);
• право на проведення і участь у релігійних заходах (ст. 35 Конституції України);
• право на свободу підприємницькоı̈ діяльності (ст. 42 Конституції України);
• право на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України);
• право на повагу до гідності людини (ст. 28 Конституції України).

Жодні підзаконні акти не можуть обмежувати наші права та свободи! Вони можуть бути обмежені тільки коли введено надзвичайний або військовий стан! Постанова Кабміна не є законом, ані надзвичайного, ані військового стану не введено!

Законом від 17 березня Верховна Рада доповнила Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 44-3. Відповідно до неї «порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами», тягне за собою накладення штрафу на громадян від 17 тисяч до 34 тисяч гривень і на посадових осіб – від 34 тисяч до 170 тисяч гривень.

• По-перше, такі суми стягнень для громадян України — це неадекватне стягнення, яке суперечить принципу пропорційності, оскільки не враховує ні рівня легальних доходів населення, ні розміру штрафів, передбачених у КУпАП та Кримінальному кодексі за схожі і навіть більш тяжкі діяння.

• По-друге зазначена норма не стосується здорових людей, а відповідно до статті 20 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», стосується лише осіб, які вже хворіють на інфекційні хвороби, чи є бактеріоносіями.

Також Міжнародні медико-санітарні правила, затверджені 23.05.2005 року в Женеві, затверджені Всесвітньою організацією охорони здоров’я визначають карантин як “ограничение деятельности и/или отделение от других подозрительных на заражение лиц, которые не больны, или подозрительных на заражение багажа, контейнеров, перевозочных средств или товаров таким образом, чтобы предотвратить возможное распространение инфекции или контаминации” і рекомендують “ввести карантин или принять другие медико-санитарные меры в отношении подозрительных на заражение лиц”.

Але нажаль на величезну массу здорових людей (які не підпадають під дію цієї статті) сьогодні складають адміністративні протоколи за прогулянки в лісопарках, прибережних зонах, за перебування в громадських місцях без масок, яких немає де купити по адекватній ціні та не надають безоплатно (як того вимагає Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»). І в цей особливий період, коли не можна збиратись більше ніж вдох Верховна Рада приймає скандальний закон про землю. А за кілька днів до цього вперше посадова особа України ставить свій підпис під документом в результаті переговорів України з ОРДЛО створюється Консультативна рада з Донбасу. В ЗМІ і в народі йдуть розмови про зраду.

Об наші права та свободи витерли ноги. Більше того наш прем’єр Шмигаль на повному серйозі піднімав питання про те, щоб дозволити президенту вводити надзвичайний стан без рішення Верховної Ради. Дивлячись як затримують людей, які знаходяться на вулиці, вже не знаю як запитати, щоб не було проблем потім, Вова, скажи, це часом не підготовка до державного перевороту?

---

Тепер про вийняткову ситуацію, доцільність і здоровий глузд. Це ж війна з вірусом кажуть вони? Всі розуміють, що ситуація не стандартна і потрібно приймати не стандартні рішення, головне зберегти життя людей! Ок, домовляємось що життя людей основний пріоритет і наша задача врятувати якомога більше життів. Але чи збереже наші життя такий карантин який введено у нас? Давайте розбиратись… Почнемо з фактів:

• Всесвітня організація охорони здоров’я та на своєму офіційному сайті неодноразово наголошує: “Исходя из актуальной информации, ВОЗ не рекомендовала вводить какие либо ограничения на поездки или торговлю.”
• Закликає до розумного підходу у запровадженні конкретних протиепідемічних заходів: “В разных странах вспышка развивается с разной скоростью, в зависимости от демографических и других местных особенностей. Основные действия при каждом из сценариев одинаковы, а специфика реагирования зависит от того, какой именно сценарий передачи вируса наблюдается в стране на данный момент. Мы имеем дело с четырьмя возможными сценариями. Каждая страна должна провести оценку ситуации и контекста, включая распространение вируса, предпринимаемые в связи с ним меры и восприятие этих мер населением, и на основании такой оценки задействовать наиболее подходящие механизмы.”

В Україні ще не почалася епідемія, більше того ми навіть ще не наблизились до неї, так як МОЗ України вважає, що епідемічний поріг не перевищено, якщо в Україні хворіє менше 518,68 людеи на 100 000 населення. Якщо вважати, що в Україні мешкає 37 мільйонів чоловік (результат електронного перепису населення в офіційному повідомленні КМУ), то кількість хворих для оголошення
епідеміı̈ та карантину повинна бути не менше 191 911 чоловік.

Але не дивлячись на рекомендації ВООЗ, закрита величезна кількість бізнесів, магазинів, підриємств, в яких працювали люди, отримували зарплати на які жили вони і їх сім’ї і наповнювали бюджет України. Це зроблено, щоб «зменшити контакти людей між собою». В той же час ми бачимо як продовжують працювати наприклад Епіцентр, в якому просто толпи людей, невже таке скупчення людей в одному приміщенні не допомагає поширюватись вірусу? Окремим рішенням дозволяють працювати ломбардам і хімчисткам — це така надзвичайна необхідність в умовах вашого карантину? І, що мабуть саме цікаве, продовжують працювати церкви… Вдумайтесь, за минулий день в Києві з 79 випадків зараження 63 припадає на Києво-Печерську лавру! Ми бачимо як «церковна статистика» вирує в інших місцях з найбільшою кількістю хворих на Covid-19. Однак вони продовжують «працювати». Я особисто не розумію такої «суспільної необхідності» в роботі церков, їх участі в життєзабезпеченості населених пунктів та населення.

Про закриття кордонів і процес повернення наших додому навіть не говорю — просто сідай 2…

View this post on Instagram

A post shared by Vitaliy Sitnik (@vitaliysitnik)

Зате з 6 квітня ніхто не може відвідувати лісопаркові та прибережні зони, 17 тисяч штрафу, ви прикалуєтесь??? То ви, довбані ідіоти, закрили доступ в парки і прибережні зони, де можна отримати кисню подихавши свіжим повітрям, отримати вітамін Д побувши на сонці і тим самим трішки підняти свій імунітет на випадок зустрічі з вірусом? Я зрозумів би штрафи за скупчення людей в тих парках, за недотримання дистанції, штрафи за шашлики на природі, я зрозумів би якби комунальщики повиривали в парках всі лавочки, щоб на них не сідали, огородили спортивні майданчики і снаряди, ну можна не дозволити в парку залишатись на одному місці, дозволити тільки прогулянки. Однак залишили відкритими церкви і окремі «заклади» (я не торкаюсь аптек, продуктових, хімії, інших, які дійсно потрібні), в які люди приходять толпами і заражаються в одному місці, бо куди їм іще йти?..

Віруса ще немає, а ми вже місяць сидимо в квартирах і домівках, ми втрачаємо імунітет #залишаючись, вашу мать, в дома… Це необхідність, щоб не розповсюджувати вірус??? То люди, які живуть в селі біля річки або біля лісу не можуть ходити дихати свіжим повітрям? То, наприклад, мешканці м.Умань, в якому є такий величезний Софіївський дендропарк з величезною територією, не можуть прогулятись в сонячний день? Вони повинні сидіти в квартирах? То мешканці всієї Миколаївської області, в якої підтверджених випадків зараження лише 5 на всю область повинні сидіти в квартирах і не виходити в лісопаркові і прибережні зони? Ви йо##улись, чи що?

Зрозумійте мене вірно, я не кажу що потрібно виходити і гуляти, обмеження потрібні, робота з населенням потрібна. Але закривати все (крім, «хоч убий» не зроумілої необхідності закладів, в яких люди заражають один одного), сидіти вдома і витрачати кошти, яких в багатьох українців не так багато, яких в бюджеті так мало, а вірніше просто немає, витрачати свій імунітет, який нам ще знадобиться потрібно тоді, коли це потрібно. І це повинно відбуватись так як ми домовилися раніше в Конституції і законах України, а не так як якомусь ідіоту встрелило в голову… Такі правила гри, ми про це домовлялись, недавно, на майдані…

---

Що це, просто бездарність і халатність? Які будуть наслідки? Як ми будемо виходити з карантину? Коли? Що буде як ми підемо на роботу, вірус зникне до того часу? Вірус вдарив по нашій економіці, я б сказав, що вона в нокдауні. Я бачу загрозу існуванню нашої України, ці ідіоти її розвалюють. Можливо це не навмисно, можливо все якось наладиться, вони виправлять кричущі помилки і ми викарабкаємось, і наша Україна викарабкається? Можливо, хочеться в це вірити, але я не знаю… І мабудь ніхто цього не знає. Що я знаю, це те, що Росія зосередила на кордоні з Україною майже 90 тисяч військових, 1100 танків, 2500 бойових броньованих машин, 1600 артилерійських і ракетних систем, 340 бойових літаків, інше озброєння та техніку. І вони там зібралися явно не шашлики жарити… Що я знаю ще? Наше суспільство поділене, є 25% (їх вже більше, але вони так звуться), які не згідні з результатами минулих виборів і хочуть побачити як сила народу змете теперішню владу, так як робила це раніше, частина їх хоче в цьому поприймати участь. В нашому суспільстві величезна напруга і не вірус тому причина, вірус це масло, яке підлили в вогонь.

Ми #залишилися в дома, ок, купа бізнесів вмирають, купа людей вже не працюють, епідемія ще не почалась… Що вони роблять вдома? В селах садять картоплю, добре, їм не можна йти в ліс або до річки, якого чорта? В містах — поїхали в села, добре, але не всі. Багато людей втратили роботу, вони переживають, вони нервуються, бо мусять сидіти вдома, бо в них нема фінансової подушки, щоб залягти на дно скільки буде потрібно, бо вірус їх може заразити, бо чоловік з дружиною і дітьми не можуть відпочити один від одного, та і разом відпочити не можуть… Всім це все діє на нерви, ми втрачаємо імунітет, який нам потрібен в боротьбі з вірусом і набираємось злісті, яку хтось зможе використати в боротьбі з владою. Питання чим все закінчиться і до чого нам готуватися? Що буде, коли епідемія почнеться? І саме головне, що буде, коли вона закінчиться? Чи будуть голодні бунти? Чи буде ще одна революція? Чи буде справжня велика війна?

Зрозуміло, що наше життя вже буде іншим, багато чого зміниться, не для всіх, звичайно. Хтось багато втратить, хтось навпаки отримає. Хтось перехворіє, вилікується і спокійно піде працювати, хтось ні…

View this post on Instagram

A post shared by Vitaliy Sitnik (@vitaliysitnik)

В тебе повинен бути план. Вірус вже є, мий руки, залишайся вдома, вдівай намордник коли треба, якщо ти контактуєш з людьми, бажано мати респіратор класа P3, дезінфекція, антисептик, думаю, ти вже сам вкурсі, тут більш менш ясно… В тебе повинен бути план «Б» як діяти, коли (якщо) буде вже дуже хреново… В ідеалі в тебе повинна бути зброя або ти повинен знати де її знайти, або з чого зробити, або що використати замість неї, в ідеалі вона повинна бути легальна, не заборонена законом. Але то в ідеалі…

Ти повинен врятувати себе, свою дружину (чи чоловіка), своїх дітей і батьків, якщо така необхідність виникне. Ні на кого не розраховуй «коли почнеться», якщо тобі хтось допоможе, подякуєш, якщо ні — ти сам дасиш собі ради. Бо ти розумно, чітко і холоднокровно продумаєш свій план і будеш його дотримуватись. Бо ти пристосуєшся до змін.

Бо ти воїн!

Люблю тебе!

Віталій Ситник 🙂

Підпишіться на всі мої канали, щоб не пропустити нічого важливого: YouTube Telegram Instagram Facebook Twitter TikTok

Я сьорбнув кави, відкрив ютуб і мені підтягнуло вірусне відео. На якійсь передачі, через телефон жінка кричала: «Як мені тепер жити?!! Грошей нема, субсидія мала, пенсія мала…» Не вистачало тільки: «Х..й в чоловіка маленький…» Далі по плану дають мікрофон якомусь молодому переляканому депутатику, який не внятно щось мичить і пропонує продати собаку елітної породи… Мені смішно і грішно 🙂 Депутатика всі починають рвати на клапті, комусь це видається смішно, а хтось каже, чого сміятись? Це ж не смішно, що державу довели до ручки і пропонують тепер собак продавати… І в цей момент той хто сміявся має заткнути пельку і з прискорбним виглядом зморозити щось типу: «Так, так, довели державу до ручки і знущаються «нігодяї»…»

— Але хто її довів до ручки, державу? Тільки той депутатик? А немає вини у пенсіонерів, що прожили життя та не мають чим газ оплатити?

— «Як персіонери можуть бути винні в цьому? Це вони у всьому винні — депутати, «прізідєнти», влада, це вони у всьому винні, що бідні люди за газ не можуть заплатити!» Звичайно, це вони довели до ручки державу, це він — той шмаркач, якому років 35 винен у всьому, його і казнити треба…

А де ті бабушки і дєдушки були років 50 назад, що вони робили? Строїли комунізм? Ну херня получилась з комунізмом, але ж це не вони винні, вони звідки знали? В 45-му році закінчилася війна і Германія підписала капітуляцію, від тоді німецькі пенсіонери побудували собі державу, в якої зараз живуть і отримують свою німецьку пенсію. А що робили наші пенсіонери? Вони будували собі державу, в якій зараз живуть і отримують свою українську пенсію!

Ну так, це не вони винні, це ж не вони на лінійках в школах свої кістляві ліктні косяком ставили і дітей вчили, що так треба… Це ж не вони на заводах по-тихеньку собі лампочки тирили і всіх все влаштовувало… Це не вони без будь-яких запитань крокували курсом дяді Вови… Це не вони не задавали незручних запитань тодішній владі, коли їх потрібно було задавати… Це не вони привикли і привчили давати і брати хабарі… Це не з їхньої мовчазної згоди тих, хто намагався думати садили в тюрми… Всім було комфортно, ніхто не думав до чого це все приведе, люди отримували те що отримували, слухали лапшу, яку їм вішали на вуха і їм все подобалось, вони добре їли і їм було цього достатньо, все ж загальне, «ні приватної власності»… Це ж не вони сміялись з «загниваючого капіталізма»… Не потрібно займатись бізнесом, не потрібно брати на себе відповідальність ні за що, безкоштовна освіта, медицина… Це ж не вони так активно будували свій «совок»… Це ж не вони не задумувались куди ведуть їх «вожді»… Це ж не вони йшли як стадо вівців на убой за своїми пастухами… В той час «загниваючі капіталісти» вчили своїх дітей тому, що за все потрібно платити…

Яку державу вони побудували? Яку пенсію вони отримують зараз? Напевно ту, яку дає їм держава побудована ними. Але вони зараз не задоволені, вони пред’являють претензії нашому поколінню, що у них пенсія мала і субсидії на все не хватає! А у нас між іншим 2 пенсіонера на 1-го працюючого. Друзі, напевно прийшов час сплачувати по кредитах, якими ви користувались раніше чи не так? Всі звикли, що хтось має «дати», а як туди поставити ніхто не думає?

Ми відірвалися від клятого «совка» і здається на цей раз остаточно. 2 революції, війна, яка ще триває, втрата території, купа людей загинули, купа людей виїхали, купа дітей, які мали народитися не народилися. Така велика ціна того відриву. Нас вже далеко не 52 мільйони. Для чого це все було? Що б відповіли нам загиблі, якби ми запитали для чого вони це робили? Мені здається вони сказали б, що боролись за майбутнє! За світле майбутнє!

І ми з вами зараз живемо, все що ми робимо, ми повинні оцінювати з того як би ставились до цього вони, ті хто віддав життя за те що ми зараз тут. Мені здається вони хотіли побудувати вільну незалежну державу, в якій немає корупції і клятих бюрократів, що заважають жити. Мені здається вони хотіли, щоб ми працювали на роботах, створювали бізнес і чесно сплачували податки до нашого бюджету, який би ми ефективно витрачали для наших потреб, для доріг, для інфраструктури, для зручних сайтів де можна оплатити наші послуги. Щось мені підказує, що не для того вони життя віддавали, щоб ми продовжили жити так як жили раніше, щоб ми нояли і скиглили про те хто і звідки нам має щось дати…

Ти це читаєш, хто ти? Ти робітник, підприємець, вчитель? Ти український патріот? Ти хочеш бути українським патріотом? Ти хочеш змінити щось? То змінюй! Прямо зараз, прямо там де ти є! Не дивись на політиків, «прізідєнтів» і всіх інших… Твоє життя в твоїх руках! Ти хочеш мати забезпечену старість, а не кричати потім в телефонну трубку, що в тебе мала пенсія? То думай про неї зараз, то піднімай дупу і йди працюй! Не розраховуй на пенсію, вона для того, щоб не вмерти з голоду, а не жити. Немає роботи? Скажи це Ніку Вуйчичу, в якого немає рук і ніг… Мала зарплата? То відкрий свою справу і чесно сплачуй податки! Не давай хабарів! Не пий за кермом! Поважай своїх батьків і доглядай за ними — вони дали тобі життя! Кохай свою дівчину, дружину, коханку, кохай добре і роби маленьких українців, чим більше, тим краще. Ти гей? Це твоя справа, але не будь занадто принциповим, бо нам потрібні маленькі українці… Вчи історію, той хто не має минулого — не має майбутнього. Ходи на вибори і голосуй, не слухай першого зустрічного, думай! Ми ковалі нашого майбутнього і на наших плечах лежить відповідальність за те, яким воно буде!

Чомусь мені здається що таку відповідь ми почули б від тих хто віддав життя за це все. І ми не повинні їх підвести! Нам не повинно бути соромно, коли ми з ними зустрінемось! Все що ми робимо, відтепер ми повинні проводити через призму їхнього погляду і думати про те, як вони до цього ставляться! Вони з нами, вони дивляться за нами, за всім що ми робимо і вони вправі приймати іспит від нас, коли прийде час! Що ми їм скажемо коли зустрінемось з ними? Чим ми займались і якого результата досягли? Ми всі гості в цьому світі, це наше відрядження і ми маємо зробити те, для чого ми тут, зробити все що в наших силах!

Були «сині», «помаранчеві», знову «сині», «фіолетові», яких тільки не було… Що ми чули? Піднімемо пенсії, зробим дешевий газ і т.д. і т.п. Хтось піднімав, хтось не піднімав, що від цього змінювалось? Нічого. Ніхто не думав про те як поставити туди, звідки будуть брати. Але пішло щось не так… На днях я прочитав, як «зелені» спокійно говорять про те, що не планують «суттєво підвищувати пенсії» і побачив як якийсь «зелений» йолоп запропонував продати собаку, щоб розрахуватись за газ… Всі вибухнули від обурення, а я подумав, невже таке може бути?

Систему ламають, вона впирається, але тріщить по швах. У бюрократів забирають корову, яку вони постійно доїли, втрачають роботу «поважні» люди, які видавали довідки і до яких раніше потрібно було стояти в черзі, стукати в двері і вибачатись, що ми турбуємо їх в їхній робочий час… Їх багато, ними починає судорожно кидати, ніби в них епілепсія. Що їм робити? Пора зрозуміти що «совка» вже не буде і брати відповідальність на себе. Сьогодні зелені, завтра рожеві — не має значення, потяг їде і його вже наврядче хтось спинить, подобається це комусь чи ні.

То що там з собакою?.. Сумно це чи весело — щоб сплатити за газ, бабі доведеться продати пса…

Важно понимать главное — не искушение будущих миллионов, не беспощадная экономия на всем, чем только можно и не адский труд вам принесут тот результат финансовой свободы. Для начала нужно взвесить все за и против, проанализировать порядок вещей, который ты имеешь на данный момент, устраивает ли тебя все, если нет — что нужно (или сильно хотелось бы) изменить, если ты не хочешь ничего менять — дальше можно не читать. Если есть понимание того, что изменения просто не обходимы, есть воля, ты готов идти к своей цели, ты готов к тяжелому пути — вперед. Ты задумался и без колебаний все произошло — решение принято: «Я буду инвестировать в свое будущее, я беру на себя ответственность за свою жизнь и буду строить ту жизнь, которая мне необходима, я понимаю что это тяжелый длинный путь, во время которого мне прийдется много чему научиться, много от чего отказаться и много чего сделать!»

Хорошо, но этого мало. Тебе нужен план. Для начала трезво оцени ситуацию: 

1) Есть ли долги? Нет — отлично, есть — ничего страшного, будем работать с ними. Накапливаются ли проценты по ним? Да — сначала нужно их погасить. Нет — будем их гасить параллельно с накоплением. Большие ли они? Нет — отлично, да — не кипятись, не обязательно всю сумму сразу, тебе не прийдется голодать… Поговори со своими кредиторами, объясни им, что ты решил полностью вернуть им долги, но сразу не можешь этого сделать, будешь отдавать частями, договорись что будешь гасить тело кредита, чтобы не накапливались проценты — скорее всего они согласятся, ведь терять и так нечего. Будь уверен в себе, но не перегибай, помни, что они диктуют условия. Начни с 10-20%  от своих доходов (минимум, если получается — больше). Тебе обязательно каждый раз нужно отложить их, половину из них отдай за долги, другую половину сохрани, у тебя должна быть заначка. Остальные трать только если есть необходимость.

2) «Раскинь» с какой суммы ты можешь начать накопление и какую сумму отложить сразу. Она должна быть такой, чтобы ты мог ее потерять без болезненных для себя последствий. 

3) Узнай условия депозитов в разных банках, участвуют ли они в фонде гарантирования вкладов. Выбери лучшие для тебя условия с ежемесячной капитализацией или выплатой процентов и возможностью регулярного пополнения вклада, открой депозит на длительный срок. Выбери такой, чтобы его было трудно расторгнуть (но возможно, в жизни бывает всякое, все таки он должен быть твоей безопасностью а не проблемой).

4) Каждый раз когда ты получаешь любую прибыль или зарплату, отложи минимум 10% на свой депозит и забудь о них.

5) Не забирай никогда проценты по депозиту, они должны капитализироваться (добавляться к телу депозита), иначе не будет работать магия сложного процента.

6) Каждый раз когда ты получаешь не запланированную прибыль (премия, наследство…) отложи минимум половину.

7) Считай, наблюдай и анализируй — всегда могут быть подводные камни, о которых ты не знал. Смотри, чтобы все шло по плану.

8) Думай что будет дальше — куда ты сможешь вложите деньги, когда их будет ставать больше, чтобы получать дивиденды.

9) Учись, развивайся, не останавливайся на полученном результате, ты должен стать экспертом в своей области. Помни 90% прибыли получают 10% людей.

10) Отдыхай — трать другие 10% (но не более) от своих доходов на удовольствие (кино, море, проститутки, новый спиннинг), если ты не будешь отдыхать — очень быстро сядут батарейки.

Продолжение следует…

Люблю тебя 😀

Виталий Ситник

Подпишись: YouTube . Instagram . Facebook . Telegram . Twitter

В предыдущей статье мы говорили о правиле «не трать больше, чем зарабатываешь» и пришли к выводу, что богач — человек, владеющий имуществом, которое приносит доход, что преувеличивает его расходы и позволяет жить не задумываясь об источнике финансирования. Но, возникает вопрос, если к примеру твоя работа на престижной должности приносит доход позволяющий жить в свое удовольствие и ни в чем себе не отказывать разве ты не богатый человек? Богатый, но это богатство также ограничено во времени сроком пока ты работаешь на этой работе. Если тебя уволят или случиться другая ситуация из-за которой ты больше не сможешь работать, твое богатство сразу закончиться. Это называется активный доход, пока ты работаешь — зарабатываешь, перестал работать -закончился и твой доход.

Пассивный доход не зависит от того работаешь ты или нет. Это к примеру доход, который приносит твое имущество (например аренда от недвижимости) или доход от твоих авторских прав (патент на изобретения, доходы от написанной книги), или доход от банковских депозитов. Одним словом любой доход, который ты получаешь не зависимо от того работаешь или нет. В силу своей надежности, далее к определению богатства мы будем применять исключительно пассивный доход, чтобы не быть зависимым от внешних факторов. Но ведь это не правильно скажешь ты, ведь за активный доход я могу купить к примеру недвижимость, которая будет приносить мне доход. Правильно, активный доход мы можем конвертировать в пассивный. Например после покупки недвижимости за честно заработанные деньги, наш активный доход станет пассивным и уже не будет зависит от нашей занятости. Но за его надежность нам придется заплатить, т.к. мы его не потратим на нужные нам расходы, а сэкономим и вложим в наш «актив», для того чтобы он приносил деньги, которые мы уже сможем тратить, но их количество будет меньше пропорционально надежности этого дохода.

Но какой же размер дохода должен быть? Правильного ответа на этот вопрос не знает никто. Только каждый сам для себя может дать ответ, ведь  запросы у каждого разные. Для этого нам нужно подсчитать сумму наших текущих расходов, добавить к ней количество денег, что нам еще не хватает для полного счастья и таким образом понять какой доход мы должны получать для того, чтобы жить так как нам хочется без зависимости от работы.

Но ведь даже и так, все равно сложно определить сумму, при которой мы скажем: «Все, больше уже нам не нужно». Так как же быть? Лично мне нравиться подход Роберта Киосаки, в своей книге «Путь к финансовой свободе» он предлагает 3 порога:

1) Финансовая защита — наличие суммы денег, которая позволяет прожить пол года без дохода, не меняя ничего в нашей жизни.

2) Финансовая безопасность — наличие пассивного дохода, покрывающего текущие расходы.

3) Финансовая свобода — наличие пассивного дохода, в количестве, когда ты можешь реализовать все что тебе хочется.

Конечно же все эти пороги не стабильные т.к. со временем наши потребности растут. Но эти точки могут послужить отличным ориентиром на пути к абсолютной финансовой свободе или к тому самому богатству, которое уже не оспоришь ни коим образом.

Вывод — сами по себе деньги или имущество не на столько важны, как умение ими распоряжаться. Соблюдая правило «не трать больше чем зарабатываешь» нам открывается возможность к накоплению и созданию активов, которые будут приносить нам прибыль, что есть первой ступенькой на пути к финансовой свободе. О которой мы поговорим более детально в скором времени.

Продолжение следует…

Люблю тебя 🙂

Виталий Ситник.

Подпишись: YouTube . Instagram . Facebook . Telegram . Twitter